4.jpg

Жертв требует не только искусство, но и политика. В противном случае, несмотря на выборы, демократию и свободную прессу, страна может годами оставаться в кризисе. Так считает юрист Игорь Швайка и предлагает провести процедуру люстрации.

  • Швайка Игорь Александрович, 32 года, родился в республике Калмыкия, Российская Федерация. По образованию юрист. С 2000 года — директор частной юридической фирмы. Председатель Харьковской областной организации всеукраинского объединения «Свобода». Женат. Отец троих детей. Увлекается автомобильным спортом.

ВИКТОР ФОМЕНКО: Пане Ігор! Якщо по-простому, то люстрація — це заміна старих керівників на нових. А за яким принципом?
ИГОРЬ ШВАЙКА: Розмова про люстрацію в Україні почалася в 1991 році, коли формально відбувся злам комуністичного і національного режимів. Тоді розмова йшла про дві категорії осіб, яких треба було усунути від влади: представники іноземних спецслужб, в переважній більшості — агенти КДБ і представники Комуністичної партії, точніше партноменклатури комуністичного режиму, які мали можливість отримати свої посади, лише перебуваючи агентами іноземної спецслужби, якою є на сьогоднішній день КДБ Російської Федерації. В 2005 році тема люстрації була доповнена також фальсифікаторами, які брали участь у виборах президента 2004 року, і таким терміном, як кучміст. В сучасну політологію поняття люстрація увійшло саме як очищення від представників попередньої влади за певним критерієм. Йдеться про заборону займати певні державні посади комуністам, агентам КДБ і новітній номенклатурі, тобто тим людям, які отримали свої посади в період правління Леоніда Кучми.

Когда начинали, думали — ноу-хау, а оказалось — хауно.


В.Ф.: Виходить так: людина займалася політикою, працювала на державу, а потім їй кажуть: ти злочинець. А судді хто?
І.Ш.: Можна порівняти з країнами Східної Європи. Такі країни, як Чехія, Польща, Болгарія, а також країни Балтії пройшли період очищення, і це не перший випадок в історії. Такі очищення влади від чужих елементів відбувалися також і за сталінського режиму, і за режиму Гітлера. Кожна суттєва зміна політичного устрою тягне за собою необхідність усунення від влади тих осіб, проти яких налаштована нова еліта.
В.Ф.: А хіба не цю задачу вирішують вибори?
І.Ш.: Вибори Верховної Ради і органів місцевого самоврядування — це лише частина питання. У переважній більшості законопроектів, які були і в Польщі, і в Чехії, і які розглядалися в українському парламенті, йшлося також про офіцерів прикордонної служби, офіцерів збройних сил, органів міліції, викладачів вищих навчальних закладів, які працювали в ті часи і щодо яких є інформація про співпрацю с іноземними спецслужбами. На сьогоднішній день, якщо говорити про вибори до ВР, лжееліти настільки перемішалися між собою, що без додаткової інформації дуже важко зрозуміти, хто із них насправді є ким...
В.Ф.: Тобто ви не довіряєте людям?
І.Ш.: Українці є дуже мудрий, споконвічно виважений і розумний народ. Але в даній ситуації немає оприлюдненої інформації — інформації, щодо співробітництва з іноземними спецслужбами. А також інформації, які посади в попередніх комуністичних урядах, облвиконкомах і райвиконкомах займала та чи інша особа. Тобто, з одного боку, повинні бути відкриті архіви СБУ, і це можливо зробити за наявності політичної волі вже сьогодні. З іншого боку, особа яка претендує на зайняття посади, подає декларацію, що вона не була долучена до того режиму, і потім це перевіряється.
В.Ф.: У 2005 році мова йшла про люстраційні комісії...
І.Ш.: Такі комісії можуть бути введені в дію за допомогою профільного закону, ухваленого Верховною Радою.
В.Ф.: А з кого б вони складалися?
І.Ш.: Це громадяни України, які попередньо пройшли процедуру люстрації. Це люди молоді, амбітні, ті, що прагнуть побудувати Україну в Україні. А яка в них професія — неважливо.
В.Ф.: А як бути сьогодні?
І.Ш.: На зламі між неіснуючою коаліцією і виборами, які насуваються, можна почати з оприлюднення за дорученням президента Службою безпеки списків агентів іноземних спецслужб. Завдяки цій інформації виборці зможуть розібратися і зірвати маски з тих людей, які сьогодні взаємними звинуваченнями залишаються при владі з покоління в покоління... Я поцікавився, чи є наукові напрацювання щодо люстрації у галузі конституційного права? Виявилося, немає. Тобто юристи сьогодні цією темою не цікавляться. Тема повинна пройти наукову експертизу, обговорення. Треба визначитися з юридичною технікою і тактичними кроками. Потрібні численні конференції, у тому числі й наукові. Щоб опрацювати, як це зробити ефективно.
В.Ф.: Припустимо, що інформація обнародувана. Що далі?
І.Ш.: Є безліч статей Кримінального Кодексу, які кажуть про державну зраду. Якщо така інформація буде виявлена, то вона доводиться до відома відповідного органу, він порушує кримінальну справу і передає до суду. Або до адміністративних судів, якщо це буде виявлено у ході виборчої кампанії.
МНЕНИЕ ПО ТЕЛЕФОНУ: Я воспринимаю разговоры о люстрации как средство борьбы с политическими конкурентами. Кто будет люстрировать этих клоунов у власти? Они сами? Да никогда в жизни.
І.Ш.: Прийдуть нові люди. Питання, хто буде першим і чи є у народу взагалі таке бажання. Сьогодні є ініціатива щодо заборони комуністичної ідеології як людиноненависницької. Ця ідеологія травмувала Україну протягом багатьох десятиліть. Треба провести публічний процес над комунізмом. Оскільки злочини комуністів проти України набагато перевищують той жах, що зазнав Радянський Союз від нацистів.
В.Ф.: Дивно виходить. З одного боку, ви критикуєте комуністів, а з іншого — не проти використати їх багатий досвід.
І.Ш.: Є принципова відмінність в проведенні такого процесу. Коли більшовики приходили до влади, це було збройне повстання, яке потім було імпортоване в Україну. А ми сьогодні кажемо про розвиток національної держави. Парадоксально, але комуністи в розробленні тактичних кроків були абсолютно не дурні. Якщо казати про побудову якихось нових технологій, то ми уважно вивчаємо в тому числі досвід компартії. Тактика донесення до широких мас інформації була в них достатньо успішна.
МНЕНИЕ ПО ТЕЛЕФОНУ: Я нахожу эту идею абсолютно абсурдной. От нее недалеко до сталинских троек и расстрелов, а дальше во всем обвинят русскоязычное население. То есть, это все можно повернуть самым непонятным образом. Посмотрите на Прибалтику, что там творят с русскоязычными...
І.Ш.: Ні про які «тройки» мова не йде. Досвід країн, які пройшли через цей крок, показує, що єдиним покаранням в цій ситуації є відсторонення на 5 або 10 років від посад в державних органах, органах представницької демократії і в збройних силах або заборона читати лекції. Яскравий приклад — історія з викладачем історії, який першого вересня поточного року в ході уроку сказав, що Україна це є тимчасове незрозуміле угруповання. Така людина не має права обіймати таку посаду...
МНЕНИЕ ПО ТЕЛЕФОНУ: У государства есть насущные проблемы — экономические, социальные, межгосударственные. Но новое агрессивное политическое поколение, так называемые государственники, вместо того чтобы их решать, берутся за люстрацию. И второе: когда я услышал о люстрации, то вспомнил шутку: «Скажите, сколько надо дать денег в орган, который борется с коррупцией?»
І.Ш.: Будь яка діяльність може обернутися негативними наслідками. Так, влада не займається сьогоднішніми реальними речами. І це тому, що єдиною метою сьогоднішньої влади є збереження тої самої влади. В теорії, політики йдуть до влади, щоб реалізувати певну програму. Але на практиці в жодної із політичних партій немає чіткого визначення, який вектор розвитку повинен бути в України. Що стосується того, що люстрацію проводити запізно, то це можна порівняти з прибиранням у власній хаті. Якщо ми минулого тижня не прибрали, то чи означає це, що сьогодні прибирати в хаті уже запізно?
В.Ф.: Припустимо, що нові люди прийдуть. Але ж система залишається стара.
І.Ш.: Нові люди сьогодні до влади фактично не приходять. Вони вимушені просто емігрувати. Якщо провести люстрацію, вони безумовно стануть каталізатором зміни цієї системи. З одного боку, вони розчаровані, а з іншого — вони дуже амбітні і на мікрорівні пропонують свої ідеї, щоб втілити в життя.
МНЕНИЕ ПО ТЕЛЕФОНУ: Люстрация — вещь хорошая. И там, где она прошла, например, в Германии, — она действительно принесла пользу. Но, судя по всему, у нас для этого нет почвы, так как на протяжении почти 20 лет мы до этого не созрели. В ваших словах просматривается желание просто прорваться к власти и больше ничего.
І.Ш.: Мова йде про те, щоб змінити владу, яка за 20 років так і не спромоглася зробити нічого серйозного. Вона повинна бути усунута і відправлена на узбіччя історії.
Эфир радио «Новая волна» от 29 сентября 2008?г.